Ваня Лабач - Мамині яблуки (Біла хата)

Де Рось і Росава біжать у Дніпро,
Між ними лежить моє рідне село.
А там біла хата стоїть край села,
Де мати сумує, мене вигляда...

А мама мене виглядає щодня,
Вже з яблунь сухе обламала гілля,
І яблуні білі цвітуть під вікном,
Як мамині скроні, що сиві давно...

Ой, мамо-матусю, ти так не журись,
А краще у небо ясне подивись,
Там весну для тебе несуть журавлі,
І я з ними лину на білім крилі!