Лея - Осінь

Епізоди міняються, а з ними країни,
Роки плинуть невпинно, а з ними життя...
Люди вічно чогось досягати повинні,
Всі до чогось прагнуть без спочину й кінця.

Кожна крапка це відлік на ниточці часу.
Кожен подих це досвід і цінний урок.
Кожна мить це досягнення свіжої фази.
Кожен день це можливість зробити свій крок.

І куди веде дорога,
Що ховає небосхил?
День міняється на спогад,
А той на пил...

Чому тільки в мене зовсім
Не лишилось духу й сил?
Скоро прийде жовта осінь
Та забере, та забере
Мій небосхил...
Та забере, та забере...