Наталія Гордієнко - Я обираю ту дорогу

Я обираю ту дорогу, яка веде у рідний край
І всі думки ведуть додому за рідну річку і за гай
Я обираю ту дорогу, де відчуваю їхню любов
Де рідний край, моя тривога, все змушує кипіти кров

Я обираю ту дорогу, де ми зростали без війни
Де на світанку посміхались від праці зморені батьки
Де не було вайфай мережі, життя кипіло у дворі
Де сонце вранці посміхалось пшениці босій дітворі

Я обираю ту дорогу, що Бог мені подарував
На жаль, тепер не маю змоги минуле повернути
Тоді б ми точно обіймали усіх людей, хто з нами був
І кожен день би цінували, ніхто б ті миті не забув

Обрали б ми одне без страти, без війни
Тепер же час цей незабутній залишить шрами навіки
Я обираю ту дорогу, що ми самі собі обрали
Та тільки Боже, ну чому? Війну ми точно не чекали