Баба Даша - Горить вогонь

Від душі, від серця з любові розпалили ми наше багаття.
Воно гріє увечір зимовий, світить в темряві нам.
І коли на душі є печаль, холод ледве торкнувся долонь.
Серце ж гріє тепло, сумувати не час, доки наще горить вогонь.
І коли на душі є печаль, віють зимні вітри.
Серце гріє тепло, сумувати не час, доки наш ще вогонь горить.