Олена Тополя - Обеззброєна

Ти б занурився в запах прянощів
Золотистих моїх локонів
В Запах стрімких гарячих дотиків
в їдкий запах нічної осені
Кожній родимці б назву вигадав
І дивився би мовчки голодно
В обеззброєну від бажання
Без прикрас без думок оголену

Не кричу не мовчу
Сонну
Ти застав би мене обеззброєну
Без прикрас без думок без одягу
Голос ніжністю зафарбований
І заплутані надто коси
Тепла постіль ще не застелена
Тінь по шкірі проміння -полоси
Тіло залпом пʼє ранок травʼяний