Назарій Рубель - Клином зійшовся світ

Я знову в горах, де були ми вдвох.
І кожен крок це пам'ятч палає.
Де наше дерево тепер?
Там повсюди мо, що заховав мій напис.
Я тебе кохаю.
Тут ще лунає дотик теплих слів.
Тут ще живе твій сміх поміж каміння.
Я у тумані бачу образві,
Який виблискує як сонячне проміння.