Ліна Костенко - Та нічого, тільки от що

Та нічого. Тільки от що.
На пронизливих вітрах
облетіло наше листя,
облетіло його – страх!

Лиш одна є втіха в тому,
що під небом голубим
аж тепер вже видно, хто ми,
до самісіньких глибин.

Хто на що заповідався,
хто що зміг і що не зміг,
хто уліг яким спокусам,
хто ніяким не уліг.