Алла Василишин - Проживала життя неквапливо

Проживала життя неквапливо,
І не знала, що тут, на землі,
Десь є той, з ким я буду щаслива,
Хто озветься відлунням в мені.

Я не вірила геть у кохання,
Не шукала в житті ідеал.
Та зустрівши тебе на світанні,
Зрозуміла, що ти мій причал.

Говорила так, ніби мовчала,
І до тебе — як і не жила.
Я себе із тобою втрачала,
Я себе із тобою знайшла.

Ти — моя всездолаюча сила,
Що до щастя веде крізь туман.
Ти — мої найміцніші вітрила,
Що несуть крізь життя океан.