Pavlo Marchenko - Ой, мамо, не пускала ти мене

Ой, мамо, не пускала ти мене,
Казала: "Рано тобі сину, воювати."
Та я гадав, що куля омине,
Пішов свій край, країну захищати.
Щоб зупинити цю страшну війну,
Не міг дивитись на людські страждання.
Хотів здолати нечисть, сатану,
Перемогти орду - було моє бажання!
В боях я сміло бився, так як міг,
І смерті в очі - виклик кинув!..
Не втримався в тім пеклі та й поліг,
Прости мене рідненька, що загинув...
Я знаю, що молилася щодня,
Щоб я живим додому повернувся.
І пироги пекла й чекала дня,
Коли б тобі я на порозі усміхнувся.
Та не прийшов, ріднесенька, пробач,
Героя з орденом в труні привезли.
Тебе прошу - живи, радій, не плач,
Я хочу сльози, щоб твої навіки щезли!
Вночі до тебе я прийду у сні,
Посидим, поговоримо тихенько.