Pavlo Marchenko & Vladie Kirilov - Хвиля

Між небом і морем є ми,
Де серце шукає наші сліди,
І хвиля нас кличе туди,
Де вічність починає гарні світанки.

Ти – мій спокій, ти – мій шторм,
Мої вітрила ловлять форму,
В твоїх очах я шлях бачу ,
Де я і ти – без зайвих масок.

Між хвиль ми знайшли одне серце,
Де ніжність тримає за пальці,
Де кожне слово, як океан,
Веде у безмежжя й палаци.

Ми – хвиля, одна,
НесЕмось крізь час і туман.
Нас обіймає світанок,
Наче музика на останок.
Ми – хвиля, одна,
Ти і я – мов весна.
Немає меж між душами,
Ми злиті хвилями й рушили.