KALUSH, AGAPE - Заплакана цариця

В ночі не спиться
Промокла під дощем заплакана цариця
Номер набираєш
Його підніме той, хто тебе не кохає

І прийде час, коли не стане нас
І все пройде, як сон, — твоя любов
І ті слова, що я вдихаю знов і знов

Квіти, що би ще раз дарував, — та ну
Що б я ще раз довіряв, як дурак
Я в любов повірив знов і потонув
Я знов повівся на твою натуру

А я дивлюсь, ще, напевне, пройдусь
Де не будували правді сховищ
З ким правда - це не здобич
Її в хованках знайду, я її відмию
Де би, де сховав її