Оксана Антоненко - Сповідь

Раптом стала я зовсім іншою
Не вмираю тепер за всіх
І якщо я вам не потрібна
Оминаю я ваш поріг!

Не чіпаю я вашу душу
То ж не лізьте і ви у мою
Перестала я біль свій ховати
За усмішкою так і живу!

Я навмисне піднімусь із тіні
Мов з одвічної тиші встаю
І усе що мене поламало
Я в незламність перетворю

Хай вітри мене і далі хитають
Я стою серед бурь і вогню
І мій дух мол продавня сила
Мов маяк веде долю мою