Pavlo Marchenko - Зимовий дощ

Зимовий дощ незвичний і нежданий,
Немов у дні холодні осінь повернулась.
Я в ньому йду закоханий й коханий,
Зима в сльозах до мене пригорнулась.

Щось затужила, в сірих хмарах плаче,
Безсніжним вітром по дорогах віє.
Та знаю скоро білокоса переплаче,
З морозом снігу навкруги насіє.

В цей вечір я з зимою обнімуся,
Бо вже давно моя душа в снігах...
В її холодні сині очі подивлюся,
І знов замріюся про білий сніг в її дощах...