Pavlo Marchenko - Калина у снігу

Пригадаю в цю зимову днину,
Як для нас цвіла в саду калина.
Навесні ми цвітом милувались,
І два серця палко закохались.
Восени вже ягоди багряні -
Нам заграви дарували полум'яні.
Ось зимові дні прийшли і ночі,
І я знов дивлюся в твої очі.

А калина у снігу червона,
До нас тягне свої пишні грона.
Обійму тебе біля калини,
Засвічу вогні у ті хвилини.
Зірки-ватри нашого кохання,
Цілувати буду аж до рання.
Зорі щастя будуть нам світити,
Ми вино любові будем пити.


Вже навіки будемо з тобою,
По життю йти з радістю, з журбою.
Кущ калини у саду ростити,
Один одного в душі любити.
І цвістиме ще не раз калина,
У весняну теплу, гожу днину.
Восени вогнями запалає -
Кожен з нас ще більше покохає.