Pavlo Marchenko - Я так хотів, мамо

Я так хотів, мамо, на білому світі пожити...
Хотів збудувати для тебе найкращий дім.
Садочок вишневий для тебе хотів посадити,
Щоб ти, моя мамо, щасливо жила у нім.
Та не судилось... в саду соловейку співати,
Та не судилось.... Жорстока прийшла війна.
Я мусив, рідненька, землю свою захищати,
Та не хотів я, щоб ти залишилась одна...

Мамо, я знаю, що серце твоє сльозина..
Мамо, я знаю, що я в тобі вічний біль...
Та сяяла сонцем для мене тоді Україна,
За тебе й за неї прийняв свій останній бій!..

Я між зірками вічно дороги шукаю,
З місячним сяйвом прилину до тебе у сни...
Душа, моя мамо, сльози твої витирає,
Хай світ твій не буде без мене такий сумний.
Я в небо високе хотів би забрати тривоги...
Знаю не спиш ти і досі чекаєш мене,
Та тільки у світі немає такої дороги...
Лиш пам'ять пекуча мене ще до тебе верне.