GenSouls - Стелиться білий туман

Стелиться, плине над річкою білий туман,
І під вербою я ніжно тебе обіймаю.
Наче лозиночка твій, так хвилюючий стан,
Знаю тебе лиш одну я навік покохаю.

Місяць у променях сонця скупався і зник,
Змовк соловей, утомився всю ніч нам співати.
Знову розцвів у полях кольорами квітник,
Зовсім не хочу до дому тебе проводжати.

Ніжно я руку твою у долонях держу,
В карії очі твої ще і ще заглядаю.
В тисячний раз повторюсь і тобі я скажу,
Як сильно, пресильно одну лиш тебе я кохаю.