Віолета Кравченко - Приречений роман

А їх роман приречений...
А їх любов гірка...
Та скористатись втечею
Не піднялась рука.
А їх роман загубиться
В минулих днях, на жаль.
Ніколи не забудеться
Останнє " прощавай"

Зустрілися не там і не тоді,
Побиті душі не чекали щастя.
Вони були уже немолоді,
Не вірили, що закохатись вдасться.
Гадали, що це все лише роман,
На ніч, на дві - і більше не побачаться.
Любов солодка, ніби той дурман,
Змією тихо до обох підкралася.