Pavlo Marchenko - Роксолана (сл.Н.Шугніло)

Явилась ти над простором і часом,
Всевишній нас вінчав обох з тобою.
Життя земне й життя небесне наше
Святою окропилося любов'ю.

О, звідки ти, моя солодко ніжна,
З усіх богинь небесних незрівнянна?
В очах твоїх любов, як сонце вічна,
Мойого серця квітка Роксолана.

Від дотику руки твоєї тану
І цілувати хочу до світання.
Мою богиню, музу і кохану,
Медову чашу щастя і кохання.

На клавішах душі моєї граєш,
Красою засвітивши неземною.
Ти стала для мене весняним раєм,
Щоб бути поряд у житті зі мною!

Кохання світ - і нас в нім тільки двоє -
У битві вічній радість і печаль.
Солодкою напоєні любов'ю,
Із ласкою безмежною в очах.