Pavlo Marchenko - Зимова казка

Зустрів тебе в зимовій білій казці
І в кришталевих днях тих покохав.
Тонув в твоїх обіймах, в ніжній ласці,
Таку, як ти я все життя чекав.
І знову я дивлюся в твої очі,
А сніг іде, нам падає на плечі.
Тобі дарую я всі дні свої і ночі,
І цей казковий, зимній білий вечір.

Сніжинка впала на твої повіки
Розтанула на віях, потекла сльозою.
Нас поєднала доля двох навіки,
Я хочу бути лиш з тобою.
Тебе в цей вечір зимній обійняти,
У заметіль своїм теплом зігріти.
Неначе вперше знову покохати,
Слова любові ніжно шепотіти.

Візьму тебе в цей вечір я за руку,
Ми по снігу іскристому підемо.
В любові світ - там де нема розлуки,
До мрій своїх з тобою ми дійдемо.
Нехай зима морозить і хурделить,
Кохання душі наші зігріває.
Нам доля снігом шлях далекий стелить,
В тих заметілях щастя нас чекає...