Pavlo Marchenko - Люблю

Люблю, й не знаю що мені робити,
Куди це слово із душі подіти.
Чи як із серця вирвати, забути
І як без тебе у цім свІті бути?

І знову ніч, ти в ній міраж, омана,
У снах на зустріч знову я чекаю.
Хоч ми герої із несправжнього роману,
Я всеодно тебе по справжньому кохаю.