Pavlo Marchenko - Біжу від тебе

Ти мій міраж, мій сон, моя забава,
Ти мою душу у полон взяла.
Світила в небі зірка нам яскрава,
Коли мені ти своє серце віддала.

Я не зберіг його, в руках не витримав,
Кришталь любові, ніби скло розбив.
Та у ночі писав для тебе рими,
Про те, як ніжно й палко полюбив...

Я вже не той, що був колись, раніше,
Від ночі нашої я в білий день біжу.
Тебе втрачаю , я вже твій колишній,
А потім знову в ніч я за тобою йду.

Не знаю я чому все йде по колу,
Чи нелюбов це, чи любов...
Втрачаю розум, тільки ти навколо,
біжу від тебе й повертаюсь знов.