Руслан Вознюк - Як колись

У тихім небі зоря догорає
Хоч стільки років відтоді пройшло
А пам'ять знову мене повертає
Туди де щастя наше цвіло
А в серці досі живуть ті хвилини

Коли світ був малий і лише для нас
І крізь роки, крізь відстані хуртовини
Я згадаю твій погляд у пізній час

І якщо вечірньою порою
Я прийду до тебе ти не злись
Дай побути ще хоч раз з тобою
Усміхнися щиро як колись