Pavlo Marchenko & Лілія Соловей - Дощі, дощі

Вже з літом розпрощалася земля,
Тай осінь вже своє відсвяткувала.
І в двері тихо стукає зима,
Хоч я тебе, а не її, чекала.
І тільки дощ осінній, як з відра
І вІтер завиває очманіло;-
Давно тебе забути вже пора,
Але забуть тебе мені не сила...

Дощі, дощі, над Україною дощі
І я тебе прошу: прийди мерщій,
Так холодно і тоскно від дощу
І я тебе: прийди мерщій, - прошу.
Душа моя замерзла від образ,
Душа моя твого тепла жадає;
Давай усе почнемо іще раз,
Прийди, коханий, любий,- я благаю...