АСАФАТОV - Життя живемо один раз

Загнані в кут ми,
Ти – там, я – тут...
Життя іде, летить,
А ми ніби не встигли сісти
У останній потяг той.
Звідки прийшла? Де взялась?
Хто ти така?
Як буревій пройшлась по всьому мому світу
І зірвала дах мій!

А зранку сонце зійде!
Хай зранку сонце зійде!
Ти пригорнулась би до мене,
Шо ще може бути краще?

Пускати дим від цигарок,
Життя дає нам всім урок!
Ми часто засинаємо
З чужими нам людьми...
Життя живемо один раз
І всі ми тут на певний час.
Що ж ми часто засинаємо,
Згораємо з чужими нам людьми?

Буває так – ми кажем слова
І ніби струмом б'є, та так буває,
Шо, як ніж, і ніби в груди,
Прямо в серце нам...
Платим за все, нам всім платити за все:
За радість, дурість, сміх і сльози, сумніви,
За те, що жили ми не так, як всі...

А зранку сонце зійде,
Хай зранку все ще буде!
Ти пригорнулась би до мене,
Шо ще може бути краще?

Пускати дим від цигарок,
Життя дає нам всім урок!
А ми часто засинаємо
З чужими нам людьми...
Життя живемо один раз,
І все на світі тільки раз!
Що ж ми часто засинаємо,
Згораємо з чужими нам людьми?