Оля Кушнір - Балада про птаха

І не скажеш, що важко і не будеш мовчати
трохи тісно в кімнаті - полетиш до зірок
будеш в неба питати як розправити крила,
бо співати безсила на землі для людей.

я задихаюсь без неба
і в руках своїх не чую землі
може комусь так і треба,
але не мені, але не мені

ніч прийде не помітно і відкриється клітка
як обпалена квітка йдеш напитись води
до пів ночі летіти щоби в неба спитати
де ті крила сховати на землі від людей