Ярослав Ольховецький - Посміхнись Україно

Знову сурми в бій веде луна
Кажуть, ніби муза задрімала
То неправда — з нами йде вона
Ще й знамено високо підняла

З нами дух і міць, і цілий світ
З нами віра в нашу перемогу
Йде й Кобзар, безсмертний заповіт
Ще й каменярі ідуть в підмогу

Зітри сльозу, велика Україно
У вишиванку рани загорни
А на сорочці кров, немов калина
Що проливають твої доньки і сини

Ти не одна: з тобою світ і воля
І всі, хто вірить в Бога і добро
Тож посміхнися, Україно, всім крізь болі
Ми вражу кров понесем та й в Дніпро