Олександр Прохоров - Ти не сумуй поки ми живі

Чи щось зробити можем ми?
Нас кілометри розділяють
Сумую я, сумуєш ти
Але війна і в нас стріляють!

Євакуйовані думки
Раптом покинуті домівки
Час загубився у зимі
І буде так не знамо скільки...

Скільки?
Щодня стає все більше
Звикла?
Це вже зовсім про інше
Легше?
Коли не відпускаю
Сили?
Знайти і дихать далі

Безмовним дотиком душі
І біллю зраненого серця
Мов чую голос твій в тиші
І поруч ти мені здається...

Все те що відчуваю я
Все від чого були щасливі
До мрій повернуться крила
Ти не сумуй поки ми живі...

Як ти?
Це вже пароль для своїх
Знаєш?
Ми опіклись війною
Чуєш?
Відразу не минає
Віриш?
Молюся і чекаю

Все те що відчуваю я
Все від чого були щасливі
До мрій повернуться крила
Ти не сумуй поки ми живі...