Василь Стус - Чого ти ждеш (В Віршах)

Ще видиться: чужий далекий край
і серед степу, де горить калина —
могила. Там ридає Україна
над головою сина: прощавай.
І плачуть там, видушуючи з себе
сльозу навмисну, двоє ворогів,

радіючи, що син той не любив
ні України, ні землі, ні неба.
І всує хилиться висока тінь
чужого болю. Пустинь України
безмежнішає в цьому голосінні,