MIDGARD - Ніч

У теплім сяйві полум'я
Він зачаровує свій меч
До нього тихо прийде ніч
І вітром йому заспіває

Він слухав пісню та й летів
Крізь пам'ять і думки мов птах
В далекі гори за поля
До дому вів його цей шлях

Вийшли як один спадкоємці слави
Пращурів сини, літописці кари
Спалахи вогню, перешкоди стерті
Здобували хист граючи зі смертю

Природжені воїни
Обрані долею
Між Небом і полум'ям
Разом із зорями
Вони стримують темряви
Отруєні пазурі
Своїми білими крилами
Що кров'ю замазані