Jerry Heil - Тривога

Знов коридор і холодна підлога
Я очі до Бога, а з неба тривога
І червень знов лютий і рот повен люті
А з греблі кати наш терпець ллють і ллють

І чомусь людей видно до дна і до суті
До сутінок світяться душі роззуті
Нехай по горлянку в води каламуті
Кати ж захлинаються в власній отруті

Не тремти
Нас багато за стінами схожих квартирок
Я і ти
Будем вільні, а бути руснею - це вирок