Остра Тирнина - Ой на горі стоїть хата

Ой, на горі стоїть хата,
Під нев сидить дівка вбрата.
Сидить сумно поглядає,
Сидить сумно поглядає,
На гуцулика чекає.

А той гуцул забарився,
Десь на другу задивився.
Задивився десь на другу,
Задивився десь на другу,
Та й забув про свою любу.

Любка сльози витирає,
Та й у осені питає:
Скажи мені, осінь мила,
Скажи мені, осінь мила,
Де і в чому я звинила?..

Десь у полі вітер віє,
Про дівчину гуцул мріє.
А дівчина вже кохана,
А дівчина вже кохана,
Давно з другим зпарована!

Хай він знає, хай повчиться,
Кинув милу - тепер злиться.
Бо лишився зовсім самий,
Бо лишився зовсім самий
І ні з ким не зпарований.

Треба знати, що робити,
Зі всіх лиш одну любити!
А дівчина варта того,
А дівчина варта того,
Щоби мати миленького!