Павло Доскоч - Зоря погасла

Під гобеленом в зорянім гаю,
Де соловї в мелодіях купались.
Прощав тоді навік любов свою,
А зорі в небі, як завжди сміялись.

О, зорі, зорі - вічно вам сіять
І провіщать комусь блакитне щастя.
І лиш зоря, одна зоря
Упала з неба і погасла.

Пішла навік, і загубився слід.
Затихли кроки на заснулій стежці.
Тільки в душі лишивсь глибокий слід,
Холодний лід на зраненому серці.

Не поспішай, хвилинку зачекай.
Хоч посміхнись до мене на прощання.
Не згадуй більше, і не зачіпай.
І не тривож минулого кохання.