Віталій Орловський - Рідне місто холодне й пусте

Рідне місто холодне й пусте:
Ні пташок, ні людей - тільки рани.
Там нічого тепер не росте,
На асфальтах криваві тюльпани.
Замуровані душі в підвал,
Замордоване тіло дитини.
Охолонув пекельний мангал,
Чути стогін всієї країни.

Рідне місто ночами не спить,
Переляканою сиротою
У вікно зазирає на мить,
Й дощовою стікає водою.
Я до тебе колись повернусь:
До дитинства, до сивого тата.
Прямо в очі війні розсміюсь,
І на клавішах сяду зіграти.

Рідне місто, тримайся і жди,
Пам'ятай своїх вічних героїв!
Без повітря й тепла, без води
Без підкріплень і навіть без зброї.
Розкажи всьому світу про них,
Про фашистські розірвані міни,
Про полеглих, а ще про живих.
Хай всі знають що ми - з України!