Василь Мельникович - Гуцул Хуліган

А небо,небо,небо синє небо
Там люди дуже схожі на птахів
А хтось собі горобчиком літає
А хтось неначе сірі журавлі
Ахтось кує немов ота зозуля
Що кинула гніздечко із рання
А хтось високо соколом літає
А хтось живе із дятлом все життя
Люди-птиці то є небилиці
Люди-птиці,люди то не птиці
Люди-птиці то є небилиці
То є небилиці, бо люди то не птиці
А дятел добре свою справу знає
Довбе,довбе поки не задовбе
А білий птах він чорну пляму має
Із плямою він цілий вік живе
І так людина думає,гадає
Що там високо в дуже добре є
А пташок в ненбі свою долю має
Він завжди вільний ніж людина є