Максим Бородін - Не варто

Нам двом не варто було, не варто було
По різним далеким світам із тобой розбігатися. Від долі ховатися.

Відчуття що вкотре загубив дорогу.
Серце стукає не з тими, не до тих крокують ноги. Напевно так буває.

Відчуття що знов заходжу не в ті двері,
Що сиджу не в тім ряду й не з тими у партері.
Й не з тою що кохаю.

Якби мені крила - я ліг би на вітер
І хто заборонить до неї мені полетіти.

Нам двом не варто було, не варто було
По різним далеким світам із тобой розбігатися. Від долі ховатися.

Бо те що в серці було, у грудях пекло
Нікуди не ділось. Куди ж бо любові діватися.
Від долі ховатися, скажи.

А розлуки холод мучить нас обох.
А любов одна не ділиться на двох.
Ти скажи як бути. Не мовчи - прошу.

І навіщо морю човен без весла
І навіщо нам без березня весна
Безкінечний лютий. Травень без дощу.

Якби мені крила - я ліг би на вітер
І хто заборонить до неї мені полетіти.

Нам двом не варто було, не варто було
По різним далеким світам із тобой розбігатися. Від долі ховатися.

Бо те що в серці було, у грудях пекло
Нікуди не ділось. Куди ж бо любові діватися.
Від долі ховатися, скажи.

Нам двом не варто було, не варто було
По різним далеким світам із тобой розбігатися. Від долі ховатися.

Бо те що в серці було, у грудях пекло
Нікуди не ділось. Куди ж бо любові діватися.
Від долі ховатися