Віталій Орловський - Покинь мене, бо я - напівлюдина

Покинь мене, бо я - напівлюдина.
Протези кляті знищують сімʼю.
З намиста відірвалась намистина
І шию ніжну мучає твою.

Ти хто тепер? Дружина інваліда?
Штовхатимеш усе життя візок?
Війна розбила щастя, мов корито,
І сипле час крізь пальці, як пісок…