Артем Лоік - Маніфести

Життєве соло на зразок Ференца Ліста,
шукаю слово, хоч зарікся в мак не лізти,
просто як мінімум живу максималістом,
не цілюсь в музу, а палю по-сомалійськи!

Ми стоїмо, як ті спартанці проти персів!
Лоїк в люстерці той самий і ще не стерся,
та крила із лопаток не ростуть, як не уперся б,
якщо лопатка залишається одна — саперська.

Ей, українці, може, знайдемо хвилину,
і заспіваємо про зламану калину,
яка хилилась, та її дехто зламав
й пустив на дрова в чиюсь віллу. Як? — За «нал»!

Ми всі тут Гензелі уперті і затерті,
та під ногами не розкидані цукерки,
бо міну називати в лісі так, — затяжко,
хіба з натяжкою — натягнуту розтяжку!

Вона докине нас невинних в піднебесся,
поки докине нам новини плідна преса!
Варюсь у цьому, тому нахер мені фести,
бо я складаю не хіти, а маніфести!

Тому не треба підключати монітори,
я на артиста в собі видав мораторій!
Для шоу-бізнесу чужий, немов латина,
і це кінець для репера, початок для людини!