Артем Лоік - В машині

Якісну картинку болю передасть мій піксель,
який ношу я в цьому божевільному «Твін Піксі»,
у чорному вігвамі, там де Лора Палмер,
у світі, де нам приписав небесний Лор напалми!

«Рядки зарозумілі, клоун, не потрібні», —
промовить потенційний рядовий Клави Петрівни.
Знаю, і це найбільша для мене відзнака,
забив потрібну вулицю недалеко від знака

«Пішоходний перехід», дивлюсь у монітор
і думаю... Із нашого світу на той?
Такий прямий сьогодні, зашвидкий і неповторний,
щоби свої ним не ходили — я їду по дрони…

Мене чекає «305» — це позивний,
він допоміг відразу, як тільки я подзвонив…
Ми обіймаємось, розходимось, але протестом
у серці несемо наше заряджене братерство!