Намсказали - Конвалії

Руки так бажають
Крові чужої кроєм
Тільки погляд не спускають
Лиця поряд вони тебе тримають

Тримають твої вуста
Щоб старі рани не пішли по швах
На публиці така свята
А зникнуть зайві очі знову на ножах

Вишиті ікони у твоєму домі
Відзорому попадали якби були живі
Слова свої в ідеале як ці конвалії