Юрій Йосифович - Мені на чужині зозуля кувала

Мені на чужині зозуля кувала:
Поспішай до неньки, щоб живу застала.

Бігла я лугами, росоньку збивала,
Бігла я полями, стежечку топтала.

Прибігла до двору, майстри труну стружать,
Дохожу до хати, а сестриці тужать.

Ухожу я в хату, стала на порозі,
Забилося серце, покапали сльози.

Якби ж була бігла та й не оддихала,
Була б свою неньку живою застала.

Приїхали маляри із чужої сторони,
Змалювали неньку на білій стіні

Змалювали личко, змалювали брови,
Та не змалювали любої розмови.