KEKELIA - Еустома

Я приїздила на вокзал, чекала довго тут
З вагону знов не він, а він забув маршрут
І я купую в магазині кріплене вино,
Я трішки питиму й дивитимусь кіно

Ледве відкриваю очі, дивний сон,
Він був у піджаку, хоч не його фасон
Дивлюся на столі букет, лежать його ключі
Не чула я, як він зайшов вночі

Еу-еустома
На столі стоїть у скляній вазі
То є знак, що він вдома

І я блукаю по квартирі, а його нема
Не розумію як, чого я знов сама
А на столі стоїть букет, невже такий фінал?
Чекати буду знов, я їду на вокзал