tAIsiЯ - - Мілфа

Бо мілфа – то не вік,
Бо мілфа – то вогонь!
Дивись мені у слід,
Як в прірву, як у сон.

Я не граю в почуття,
Не чекаю вже дзвінків.
Я живу своє життя,
Не рахуючи гріхів.

Моя посмішка жевріє
під солодкеє вино.
Легінь марить, що зуміє,
Але мені все одно.
Його жадібнії очі
роздягають догола.
Але хлопець марно хоче,
Бо я жар, а він — зола.