Хвостаті Ловеласи - Гори Тварюко

Щоночі бачу сон пророчий —
Москва в пекельному вогні,
І вітер весело гойдає
Хуйла, що висить на сосні.

І хор кубанський перевзувся,
Згадав коріння він дідів.
І простір Рашки весь здригнувся
Від співу наших козаків.

Горить Марюков, в пеклі гинь —
За Бучу, Маріуполь, Крим.
За всі страждання, смерть і тлін
Сурмить уже розплати дзвін.

А десь у бункері вмирає
Ще тінь імперських мокрих "мрій".
І гайдамаки вже співають
Над попелищем площ Кремлі.

Сибір повстав, гукає грізно:
«Доволі терору і брехні!»