СТЕФКО - Люди планети

Так багато планет. Так багато орбіт.
Так багато світил, але світла - замало...
Так багато людей, і у кожному - світ!
А ще стільки світів ми самі зруйнували!

Так багато всіх тих, котрі падали ниць,
Щоби скласти подяки, кричати прокльони.
Так багато очей... Так багато зіни́ць...
Але й зрячих сліпців - тисячі та мільйони.

Так багато обличь, а усмішок - катма...
Заклопотані клопоти - всьо́го нам треба:
Треба те, треба - се... А, от часу - нема,
Щоб захоплені очі здійняти до неба -