Богдан Тихончик - Замете білий сніг

Замете білий сніг
Я любов не зберіг і нехай
Але гола душа задихається
Не відпускай

І примарою стане любов
Снігом вкриє дахи
І скінчаться години розмов
Розійдуться шляхи