Олександр Прохоров - Бо це точно знаю я

А за містом все стає іншим,
Повняться думки важливішим.
Слухай... Дихай.
Там – життя без зайвих пунктирів,
Кожен крок веде до сюрпризів.
Всюди... Чуєш?

Небо – синє, як чарівний погляд,
Вітер залишає п’янкий посмак.
Завжди... Справжній.
Щастя свого власника не має,
Тільки це не кожен помічає.
Мусиш... Вірити...
Бо це точно знаю я!

Ліс сховає втому та смуток,
І завжди залишить в дарунок
Радість... Диво.
Гори час спиняють сміливо,
Натякають, що все є можливе.
Допоки... Є надія.