Володимир Дантес, VIRSKY - Біла ворона

Літо з сонцем дощами простилося,
І, коли сіла осінь на трон,
Дивовижна дочка народилася,
Народилася в зграї ворон.
Нерадивою, гордою, вільною

Всі закаркали дружно гидка
Через те, що була вона біла
Не така, як усі. Не така.
Якщо чорні ми чорна будь і ти,
якщо чорніми, чорна будь іди.

І назвавши красуню потворою,
Скаженівши від злогії хули,
Сім ночей сперечалися ворони,
Очорнити прирекли,
Шоб не звалася городою.