USTYM - Примари

Тіні блукають по стінах нічних
Думки мої як уламки снів
Світло гасне у вікнах душі
Я знов один хоч стою в юрбі

І мила не йди, бо я буду самий
У цілім світі таку вже не знайти
Розірвані відстанню міст і доріг
У самому кінці мене знайди

Всі примари, і душі
Ходять тихо уночі
Тому обережно, ти
Поки тонем в темноті