Чумацький Шлях - Час

Час відбирає усе, що ти тримаєш на своїх плечах.
Він відшукає і те, що десь далеко спить у твоїх снах.
Час залікує від ран розбиті болем пом’яті думки
І проведе крізь туман — туди, де в ніч прилітають птахи.

Лід розтане — вода зійде.
Слід пропаде — і все мине.

З часом усе заросте, лиш будуть квіти у колір землі.
Що було напівпусте — те стане повним у темному склі.
І наче день без дощу: і сонце гріє, а холодом б’є.
Так, час лікує нам душу, але він тіло і кров нашу п’є.