Nazarii Rubel - Квіти без причини

Вона колись казала між рядками,
Які ж то квіти радують її.
Він пам'ятав, бо закохався до нестями.
Все, що важливе, зберігав собі.

Уже не вперше так її дивує.
І не боїться своїх почуттів.
З самого ранку квіти подарує
і аромат знайомих пелюстків.

Знов подарує квіти без причини.
Не потребує та в календарі.
До зустрічі рахує він хвилини.
Поки читаєш від усіх коментарі,